Користування жилими приміщеннями

  1. Відповідно до статті 61 Житлового кодексу Української РСР  користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється на підставі договору найму жилого приміщення.
  2. Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване  жиле  приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.  Не можуть бути  самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого  для  надання одній особі (частина перша статті 48 Житлового кодексу Української РСР ), частина кімнати або кімната,  зв'язана з іншою  кімнатою  спільним входом,  а  також  підсобні  приміщення (кухня,  коридор,  комора тощо).
  3. Законодавство передбачає такі права та обов’язки наймача і членів його сім'ї: користуватися жилим і підсобним приміщенням, санітарно-технічним та іншим обладнанням; залишати за собою житло на визначений законодавством термін у разі тимчасового виїзду; здавати частину житла в піднайом іншим особам; обмінювати жиле приміщення на інше; вимагати розподілу чи об’єднання додаткового неізольованого житла (або ізольованого в межах передбаченої законом норми); вселення інших осіб чи виселення їх на законних підставах.
  4. Поряд із широкими правами від наймача вимагається і здійснення певних обов’язків: бережливе ставлення до найманого житла; додержання правил користування житлом; економне використання води, електроенергії, газу, теплової енергії, газу, теплової енергії; недопущення порущень житлових прав інших суб’єктів та інших необхідних правил поведінки, що передбачені Типовим договором найму житлового приміщення.
  5. Законодавство встановлює (статті 66-70, 95, 162 Житлового кодексу Української РСР) плату за користування житлом і комунальними послугами. Плата за користування житлом (квартирна  плата)  обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу. Розмір плати   за  користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
  6. В одинарному  розмірі  оплачується  загальна  площа,  що  має належати наймачеві  та членам його сім'ї за встановленими нормами, а також зайва площа,  якщо розміри її на всю сім'ю не  перевищують половини норми загальної площі, яку  належить  мати  одній  особі. Плата за користування рештою зайвої  загальної  площі  береться  в підвищеному розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Загальна  площа,  право  користування  якою  зберігається  за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї, не  вважається зайвою.
  7. Крім плати за житлову площу, стягується ще й плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електро- і теплову енергію) та інші послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами. Для певних категорій наймачів і членів їх сімей законодавство передбачає пільги в оплаті жилої площі та комунальних послуг.
  8. Договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім’ї та наймодавця. До випадків зміни договору найму відносять: за вимогою члена сім’ї наймача; за вимогою наймачів, якіоб’єдналися в одну сім’ю; в разі визнання наймачем іншого члена сім’ї; на вимогу наймача; на вимогу наймодавця.
  9. Член сім'ї  наймача  вправі вимагати, за згодою інших  членів сім'ї,  які проживають  разом  з  ним,  укладення  з ним окремого договору  найму,  якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено  у  вигляді  приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 Житлового кодексу Української РСР.

    У разі  відмовлення  членів  сім'ї  дати  згоду  на укладення окремого договору найму,  а також  у  разі  відмови  наймодавця  в укладенні  такого  договору,  спір  може  бути  вирішено в судовому порядку.

  10. Громадяни, які  проживають  в одній квартирі і користуються в ній  жилими  приміщеннями  за  окремими  договорам  найму,  в разі об'єднання  в  одну сім'ю вправі вимагати укладення з ким-небудь з них одного договору найму на все займане приміщення. У разі відмови наймодавця в укладенні одного  договору  найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
  11. Повнолітній член сім'ї наймача вправі за  згодою  наймача  та інших членів сім'ї,  які проживають разом з ним, вимагати визнання його  наймачем  за  раніше  укладеним   договором   найму   жилого приміщення  замість  попереднього  наймача.  Таке  ж  право у разі смерті наймача або втрати ним права на  жиле  приміщення  належить будь-якому членові сім'ї наймача.

    У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем  за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

  12. Наймач жилого  приміщення  вправі  за  згодою  членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі  вибуття  наймача та  членів  його  сім'ї  на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле  приміщення
    в  тому  ж  населеному  пункті  договір  найму  жилого  приміщення вважається розірваним з дня  вибуття.  Якщо  з  жилого  приміщення вибуває  не  вся  сім'я,  то  договір  найму  жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
  13. Договір найму  жилого  приміщення  в  будинках  державного  і громадського   житлового  фонду  може  бути  розірвано  на  вимогу наймодавця лише  з  підстав,  установлених  законом,  і  тільки  в судовому   порядку,   крім   випадків  виселення  з  будинків,  що загрожують обвалом.
  14. Виселення  із  займаного  жилого  приміщення  допускається  з підстав,  установлених законом.  Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.