Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

1. постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
2. постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
3. ввезення товарів на митну територію України;
4. вивезення товарів за межі митної території України.

Таким чином, операції з постачання товарів на митній території України нерезиденту оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

При цьому згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (далі - Інструкція), затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта (іншого документа).

Водночас згідно з пунктом 1.6 Інструкції, якщо відповідно до експортного договору резидент експортує продукцію без її вивезення з митної території України, то банк не здійснює контролю за строками розрахунків за таким договором (крім випадку, передбаченого пунктом 3.6 цієї Інструкції).